Спроба продублювати звітність за іноземні компанії одразу від імені засновника-фізособи і від української компанії впирається у ризик задвоєння об’єкта оподаткування та штрафи за порушення правил КІК. Якщо контролера визначено помилково, скоригований прибуток іноземної структури включать не тому суб’єкту, а вже подане зайве повідомлення про набуття частки податкова не анулює автоматично.
З точки зору податкового права вирішальним є не сам факт кінцевого бенефіціара, а конструкція володіння зі статті 392 Податкового кодексу. Формальні маркери контролю — частка понад 50%, частка понад 10% при спільному володінні резидентами від 50% та фактичний контроль — перекриваються спеціальним застереженням: володіння КІК через резидента України не робить фізособу контролером. Саме українська юрособа стає платником податку з прибутку КІК, бере на себе повідомлення і звіти, а вже оподаткований в неї прибуток не може повторно включатись іншій особі.
На практиці все вирішують деталі — структура групи, ланцюг корпоративних прав, дати набуття часток, договори та листування з податковою, тому шаблонного рішення для виправлення помилкового повідомлення не існує. Якщо у вас схожа модель з українським холдером над іноземним бізнесом і потрібні оцінка ризиків або професійна підготовка запиту на ІПК для захисту вашої позиції — звертайтеся до нас за консультацією.