← До переліку матеріалів

Резидентство України при переїзді до Італії: як ДПС оцінює ФОП і частку в ТОВ

Підприємиця на єдиному податку третьої групи, яка має житло в Україні та керує власним українським ТОВ, мешкає в Італії під тимчасовим захистом і планує залишитися там постійно. Вона запитала, чи зміниться її податкове резидентство після закриття українського ФОП і відкриття бізнесу в Італії, чи утримає центр життєвих інтересів в Україні частка в ТОВ і як уникнути подвійного оподаткування.

ДПС України № 5543/ІПК/99-00-24-03-03 від 17.10.2025

ДПС дійшла висновку, що за описаних обставин платниця залишається податковим резидентом України, а її підприємницькі доходи на третій групі єдиного податку оподатковуються за українським законодавством. Водночас податковий орган оцінив лише поточний стан справ — поки ФОП в Україні ще не закритий — і не дав прямої відповіді щодо майбутніх сценаріїв після припинення підприємницької діяльності.

Такий підхід спирається на підпункт 14.1.213 Податкового кодексу України. За загальним правилом резидентство фізичної особи визначають послідовно: через місце проживання, постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року або громадянство. Проте кодекс окремо встановлює, що реєстрація особи як самозайнятої є достатньою підставою для визнання її резидентом України. Оскільки заявниця є громадянкою України, має тут зареєстроване місце проживання, власну нерухомість і банківські рахунки, є засновником та керівником українського ТОВ, а також станом на час звернення залишається діючим ФОП, який отримує доходи й подає звітність, ДПС визнала сукупність цих обставин достатньою для українського резидентства.

Заявниця намагалася з’ясувати значення кожного критерію окремо на перспективу. Зокрема, вона питала, чи достатньо для визначення постійного місця проживання та центру життєвих інтересів в Італії проживання там понад 183 дні, договору довгострокової оренди житла і реєстрації італійського бізнесу за умови закриття українського ФОП. Також її цікавило, чи буде частка в статутному капіталі українського ТОВ або управління ним на підставі статуту без трудового договору достатньою умовою для визначення центру життєвих інтересів в Україні. Жодне з цих питань ДПС окремо не розібрала, обмежившись цитуванням норм кодексу та фіксацією поточних зв’язків із Україною.

Без предметного аналізу залишилося й питання про те, чи виникає обов’язок сплачувати податки в Італії паралельно з Україною та як застосовувати Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між двома державами щодо підприємницького доходу. Податкова лише нагадала, що для застосування міжнародних договорів фізична особа, яка отримує доходи за межами України, може звернутися до податкової інспекції за місцем проживання і отримати довідку-підтвердження статусу податкового резидента України за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.08.2022 № 248.

Цей кейс показує, що до фактичного припинення ФОП податкова розглядає українську реєстрацію бізнесу як самостійний критерій резидентства і не підтверджує наперед втрату цього статусу після запланованих змін. Якщо ви переїхали за кордон, але зберігаєте в Україні ФОП, частку в компанії чи нерухомість, обговоріть вашу ситуацію з нами, щоб оцінити податкові наслідки та послідовність подальших дій.

Теми матеріалу:
Оновлено: 2026-11-02
Допоможемо розібратися

Маєте схоже питання або потрібна ІПК?

Розберемо вашу ситуацію, пояснимо можливі наступні кроки та допоможемо підготувати запит на ІПК, якщо вона потрібна.

Обговорити кейс →