ДПС України № 1101/ІПК/99-00-24-03-03 від 26.02.2026
ДПС вважає, що сама лише реєстрація фізичною особою — підприємцем (ФОП) в Україні є достатньою підставою для визнання людини податковим резидентом України за підпунктом 14.1.213 Податкового кодексу України (ПКУ). Через цей формальний критерій податковий орган не аналізує наведені платницею обставини про центр життєвих інтересів за кордоном: трирічний договір оренди житла, навчання неповнолітніх дітей у місцевих закладах, перебування поза Україною 11 місяців на рік чи співвідношення майбутньої іноземної зарплати (2600 євро брутто) з витратами на оренду (2500 євро). Водночас у тексті консультації є певна неоднозначність: спочатку ДПС прямо називає наявність ФОП достатньою підставою для резидентства, але у підсумковому висновку використовує умовне формулювання — «у разі якщо фізична особа — громадянка України визнає себе резидентом України». Також податкова нагадує про статтю 3 ПКУ, за якою правила ратифікованих міжнародних договорів мають пріоритет над нормами Кодексу, проте положення конкретної конвенції про уникнення подвійного оподаткування у відповіді не розглядає.
Якщо платниця зберігає статус податкового резидента України, її майбутня заробітна плата за кордоном вважатиметься іноземним доходом і підлягатиме оподаткуванню в Україні. Такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою пункту 167.1 ПКУ та військовим збором у розмірі 5%. Валютні надходження перераховуються у гривні за курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) доходу. Отримувач іноземного доходу зобов’язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним, і самостійно сплатити визначені податкові зобов’язання до 1 серпня того ж року. Окремо ДПС зауважує: якщо під час воєнного стану людина отримувала іноземну державну або благодійну допомогу у зв’язку з тимчасовим захистом (пункт 27 підрозділу 1 розділу XX ПКУ), ці кошти звільняються від ПДФО та військового збору, але за наявності обов’язку подавати декларацію через інші доходи їх потрібно зазначити у звітності поряд із рештою надходжень.
Щоб зменшити річне зобов’язання з ПДФО на суму податків, сплачених із зарплати за кордоном, за правилами чинного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, платник має відобразити таке зменшення у річній декларації. Для цього необхідно отримати від уповноваженого органу іноземної держави довідку про суму сплаченого податку та базу чи об’єкт оподаткування. Документ підлягає легалізації у відповідній країні або закордонній дипломатичній установі України, якщо міжнародним договором не передбачено інше. Зарахувати можна суму в межах податку, розрахованого за українським законодавством із загального річного оподатковуваного доходу; при цьому можливості зарахувати іноземний податок у рахунок 5% військового збору ПКУ не передбачає.
Цей кейс показує, що за наявності відкритого ФОП українська податкова застосовує національний критерій резидентства автоматично, залишаючи за дужками критерії міжнародних конвенцій, за якими зазвичай вирішується конфлікт подвійного резидентства. Якщо ви постійно живете за кордоном, плануєте місцеве працевлаштування та водночас зберігаєте реєстрацію ФОП або доходи в Україні, варто заздалегідь перевірити положення двосторонньої конвенції з вашою країною проживання та оцінити податкові наслідки збереження ФОП — обговоріть вашу ситуацію з нами.