ДПС України № 424/ІПК/99-00-24-03-03 від 21.01.2026
ДПС пояснює, що порядок оподаткування спадщини та подальшого продажу нерухомості прямо залежить від податкового резидентства подружжя, проте посвідка на постійне проживання сама по собі не робить іноземця податковим резидентом України. Цей документ є лише міграційним дозволом на проживання. Оскільки податкова служба не має повноважень встановлювати резидентський статус фізичної особи, у консультації вона наводить критерії для самостійного визначення статусу та роз’яснює податкові наслідки для випадку, коли спадкодавець або спадкоємець вважаються нерезидентами.
За підпунктом 14.1.213 Податкового кодексу України (ПКУ) резидентство визначається послідовно: за місцем проживання в Україні, місцем постійного проживання (проживання в країні не менше одного року за відсутності постійного житла в інших державах), центром життєвих інтересів або перебуванням в Україні не менше 183 днів протягом податкового року. Якщо за жодним із критеріїв особа не є резидентом України, працюють правила для нерезидентів. За підпунктом 174.2.3 ПКУ будь-який об’єкт спадщини, який спадкоємець отримує від спадкодавця-нерезидента або спадкоємець-нерезидент отримує від резидента, оподатковується за ставками 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору. Ступінь споріднення, тобто статус подружжя, у цьому разі значення не має. Спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити ці податки до нотаріального оформлення, інакше нотаріус не видасть свідоцтво про право на спадщину.
Щодо подальшого відчуження майна (частку будинку та землі було придбано у 2012 році у спільну сумісну власність, а частка чоловіка переходить у спадщину) ДПС спирається на статтю 172 ПКУ. За висновком відомства в цій консультації, навіть для фізичної особи — нерезидента перший за календарний рік продаж житлової нерухомості з переліку пункту 172.1 ПКУ, яка перебувала у власності понад три роки або отримана у спадщину, не оподатковується ПДФО та звільняється від військового збору. Другий за рік продаж такого майна оподатковується за ставками 5% ПДФО та 5% військового збору. Якщо ж продається об’єкт, не зазначений у пункті 172.1 ПКУ, то вже перший продаж оподатковується за ставками 5% ПДФО та 5% військового збору, а другий і наступні (за умови, що майно не отримано у спадщину) — за ставками 18% ПДФО та 5% військового збору із правом зменшити дохід на документально підтверджені витрати.
Водночас прямої відповіді на запитання, чи вважатиметься одночасний продаж житлового будинку та земельної ділянки другим продажем протягом року, ДПС не надала (а у підсумковому абзаці взагалі згадала продаж квартири). Податкова лише процитувала пункт 172.1 ПКУ, де серед пільгових об’єктів названо житловий будинок або його частину разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, а також окремо — земельну ділянку в межах норм безоплатної передачі за статтею 121 Земельного кодексу України. Окремо відомство підтвердило, що річну декларацію про майновий стан і доходи подавати не потрібно, якщо податок зі спадщини або продажу сплачено при нотаріальному оформленні чи дохід не оподатковується, за умови що платник не зобов’язаний подавати декларацію з інших підстав.
Оскільки нотаріус при вчиненні нотаріальних дій має право витребувати відомості й документи для встановлення юридично значущих фактів, іноземцям із посвідкою на постійне проживання варто завчасно перевірити, чим вони можуть підтвердити свій центр життєвих інтересів або фактичне проживання в Україні, а при підготовці до продажу — проаналізувати документи на будинок і земельну ділянку. Якщо ви зіткнулися з подібними питаннями при оформленні спадщини чи продажу майна, обговоріть вашу ситуацію з нами.