Повний текст судового рішення у справі № 600/2950/25-а від 06.08.2026
Захист платниці будувався на тому, що податкова винесла повідомлення-рішення виключно на підставі внутрішнього листа ДПС України з узагальненими даними про транзакції, не дослідивши жодного первинного документа, договору чи банківської виписки. Крім того, за відсутності точних дат виплат інспектори перерахували 154 525 доларів США у гривню (5,65 млн грн) за курсом НБУ станом на 31 грудня 2022 року, хоча пункт 164.4 статті 164 Податкового кодексу України (ПКУ) вимагає застосовувати курс на момент нарахування чи отримання доходу. Втім, суди першої та апеляційної інстанцій, з якими погодився і Верховний Суд, визнали донарахування 1 017 137,32 грн ПДФО, 84 761,44 грн військового збору та відповідних штрафних санкцій правомірними, залишивши касаційну скаргу платниці без задоволення.
Ключовим питанням у справі став статус інформації, отриманої від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах Конвенції про усунення подвійного оподаткування 1993 року та Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Верховний Суд роз’яснив, що згідно з підпунктом 72.1.4 статті 72 та підпунктом 83.1.2 статті 83 ПКУ відомості від державних органів інших країн є передбаченим законом джерелом податкової інформації і можуть слугувати підставою для висновків під час перевірки. Суди встановили, що офіційна відповідь британського відомства (з перекладом та файлами Excel) містила персональні дані платниці й точну суму виплат від Fenix International Ltd за 2022 рік, а сама процедура реєстрації творця на OnlyFans передбачає обов’язкову верифікацію за паспортом або ID-карткою, звірку фото та прив’язку банківського рахунку в платіжній системі.
Вирішальне значення мала й поведінка самої платниці під час адміністрування та судового процесу. Отримавши дані з Великої Британії, податкова спершу надіслала жінці офіційний запит про надання пояснень і документального підтвердження щодо іноземних доходів за 2022 рік. Платниця попросила роз’яснень та більше часу на відповідь, але після отримання детального листа від інспекції не надала жодних документів чи пояснень по суті ні до завершення позапланової невиїзної перевірки, ні під час розгляду справи в судах. За відсутності будь-яких доказів на спростування отримання коштів суди підтвердили правомірність визначення зобов’язань за ставками 18% ПДФО та 1,5% військового збору на підставі наявної податкової інформації, а також штрафів у 340 грн і 8 000 грн. Доказів сплати податків у Великій Британії для цілей застосування Конвенції платниця теж не подавала.
Окремо Верховний Суд відхилив посилання скаржниці на інші постанови касаційної інстанції від червня 2026 року, якими скасовувалися рішення у подібних за тематикою спорах. Колегія суддів зауважила, що в тих справах рішення скасовувалися з направленням справ на новий розгляд через процесуальні порушення та неповне з’ясування обставин, а отже, остаточна правова позиція щодо застосування норм матеріального права там ще не сформована. Інші ж наведені платницею приклади судової практики стосувалися випадків незаконного призначення самої перевірки, тоді як у цій справі інспекція дотрималася процедури запиту та призначення ревізії.
Цей кейс демонструє, що за умови дотримання податковою процедури письмового запиту та призначення перевірки самого лише заперечення доказової сили іноземних даних у суді недостатньо — без власних банківських виписок чи інших первинних документів платник не може ні спростувати факт чи суму доходу, ні підтвердити фактичні дати надходжень для іншого курсу НБУ. Якщо ви отримуєте доходи через закордонні онлайн-платформи або вже отримали запит від ДПС щодо іноземних виплат, обговоріть вашу ситуацію з нами, щоб вчасно проаналізувати документи та визначити податкові наслідки.