← До переліку матеріалів

Довіреність на участь у загальних зборах і ставка 5% на дивіденди: позиція ВС

Українське товариство у 2018–2022 роках виплачувало дивіденди кіпрській материнській компанії за пільговою ставкою 5% згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування. Податкова донарахувала майже 34,86 млн грн податку на репатріацію та штрафу за ставкою 15%, вважаючи, що нерезидент мав в Україні постійне представництво через представника за довіреністю, який голосував на загальних зборах учасників.

Повний текст судового рішення у справі № 600/6890/23-а від 24.02.2026

Платник наполягав, що участь представника кіпрської компанії UPG FOOD HOLDINGS LIMITED (власника 99% частки) у загальних зборах українського товариства є звичайною реалізацією корпоративних прав інвестора, а не веденням підприємницької діяльності в Україні. Суд першої інстанції погодився з цим і скасував податкове повідомлення-рішення, проте апеляційний суд став на бік податкової. Зрештою Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу товариства, скасував постанову апеляції та залишив у силі рішення першої інстанції на користь платника.

Ключове питання спору полягало в умовах застосування статті 10 Конвенції між Україною і Кіпром. Вона дозволяє оподатковувати дивіденди за ставкою 5% (замість базових 15% за підпунктом 141.4.2 ПКУ), якщо фактичний власник володіє щонайменше 20% капіталу компанії. Однак ця пільга не діє, якщо нерезидент веде в Україні підприємницьку діяльність через постійне представництво і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, справді пов'язаний із таким представництвом. Податкова та апеляційний суд вважали, що постійне представництво виникло через громадянина України, якому кіпрська компанія щороку видавала довіреності. Цей повірений підписував нові редакції статуту українського товариства та протоколи загальних зборів про виплату дивідендів і надання згоди директору на укладення правочинів із банками та торговими мережами.

Верховний Суд відхилив такий підхід і роз'яснив, що для утворення постійного представництва у розумінні статті 5 Конвенції вирішальним є факт ведення нерезидентом підприємницької діяльності в Україні, а не сама наявність корпоративних зв'язків чи видача довіреності. Посилаючись на власну практику у справі № 200/7051/20-а та Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, касаційний суд наголосив, що оцінювати потрібно реальні дії представника. Суди встановили, що кіпрська компанія не отримувала в Україні жодних інших доходів, окрім дивідендів, а її повірений не укладав господарських договорів від імені нерезидента. Голосування на загальних зборах, розподіл прибутку та підписання протоколів — це реалізація статутних повноважень власника корпоративних прав, яка не підміняє господарські договори і не є управлінням операційною діяльністю. Крім того, податкова не довела, що корпоративні права обліковувалися як активи можливого представництва.

Окремо Верховний Суд оцінив висновок судово-економічної експертизи з кримінального провадження БЕБ, на який спирався апеляційний суд. Касаційний суд підтримав позицію першої інстанції: цей документ стосувався лише числових розрахунків податкової, був складений в іншій справі й не на замовлення учасника процесу. Головне ж — за статтею 101 КАС України предметом висновку експерта не можуть бути питання права, зокрема правова кваліфікація діяльності як постійного представництва чи вибір ставки податку за міжнародним договором.

Ця справа показує, що при виплаті дивідендів іноземному учаснику за пониженою ставкою важливо чітко розмежовувати повноваження представника на загальних зборах і комерційну діяльність від імені нерезидента в Україні. Якщо вашій іноземній компанії потрібно оформити довіреність на представника в Україні або оцінити ризики постійного представництва перед виплатою дивідендів, обговоріть вашу ситуацію з нами.

Теми матеріалу:
Оновлено: 2026-11-02
Допоможемо розібратися

Маєте схоже питання або потрібна ІПК?

Розберемо вашу ситуацію, пояснимо можливі наступні кроки та допоможемо підготувати запит на ІПК, якщо вона потрібна.

Обговорити кейс →