← До переліку матеріалів

Чи бачить українська податкова мої закордонні рахунки через CRS?

Ситуація клієнта

ДПС може отримувати інформацію про підзвітні закордонні рахунки українських податкових резидентів через автоматичний обмін CRS. Проте це не постійний доступ до банкінгу, не повна історія кожної покупки й не автоматичне нарахування податку на весь залишок коштів.

Чи отримує ДПС інформацію про іноземні рахунки?

Так, українська податкова може отримати дані про ваш закордонний рахунок через CRS — і цей механізм уже працює. За інформацією Мінфіну, Україна бере участь в автоматичному обміні з 2024 року. 8 жовтня 2026 року ДПС повідомила, що передала інформацію до 97 партнерських юрисдикцій та отримала її від 83.

Механіка така: іноземна фінансова установа визначає підзвітні рахунки, передає відомості своєму податковому органу, а той обмінюється ними з відповідними країнами-партнерами. Це періодична звітність, а не постійний онлайн-доступ українського інспектора до вашого банкінгу.

Визначальне значення має податкове резидентство, встановлене відповідно до застосовних правил і процедур перевірки, а не саме українське громадянство. Водночас рахунок не стає підзвітним автоматично лише тому, що відкритий за кордоном: мають значення країна, наявність чинних відносин з обміну інформацією, статус фінансової установи й тип рахунку.

Зміна адреси чи отримання посвідки на проживання в іншій державі також не гарантують припинення передачі даних в Україну. Якщо банк досі має відомості про українське податкове резидентство, варто перевірити, чи відповідають вони вашій фактичній ситуації та вимогам CRS. Коли особа потенційно є податковим резидентом двох держав, статус необхідно аналізувати за їхнім внутрішнім законодавством і, за потреби, застосовною угодою про уникнення подвійного оподаткування. Це не скасовує вимоги ОЕСР щодо зазначення всіх податкових резидентств у документах CRS.

Які саме відомості передаються через CRS?

CRS передбачає передачу визначеного набору даних, а не повної виписки про всі перекази й витрати. Залежно від типу рахунку до нього можуть входити ім’я, адреса, юрисдикція або юрисдикції податкового резидентства та податкові ідентифікаційні номери (TIN), дата народження, номер рахунку, відомості про фінансову установу й залишок або вартість рахунку на кінець звітного року.

Для депозитного рахунку передають, зокрема, загальну суму процентів; для рахунку з фінансовими активами — також дивіденди, інші відповідні доходи та валові надходження від продажу чи погашення активів. Склад таких відомостей пояснює, зокрема, податкова служба ПАР у матеріалах про CRS. Закриття рахунку протягом звітного року не обов’язково виключає його зі звітності: за правилами CRS може передаватися інформація про факт закриття підзвітного рахунку.

Важливе уточнення: обмежений склад автоматичної звітності CRS не означає, що ДПС за жодних обставин не може отримати докладніші документи. Додаткова інформація може бути отримана за іншими передбаченими законом процедурами, якщо для цього є належні підстави.

Інформація CRS може стосуватися й контролюючих осіб певних організацій, зокрема пасивних нефінансових організацій. Тому корпоративний рахунок не завжди означає, що фізична особа залишиться поза звітністю.

Чи потрібно сплачувати податок із залишку на рахунку?

Ні, сам факт наявності залишку на іноземному рахунку не означає, що цей залишок є оподатковуваним доходом. Залишок заощаджень не дорівнює доходу за рік, а виручка від продажу цінних паперів не дорівнює інвестиційному прибутку.

Наприклад, якщо цінні папери продано за 20 тисяч євро, сама сума продажу ще нічого не говорить про витрати на їх придбання та фінансовий результат. Так само переказ між власними рахунками потребує правильної правової та податкової кваліфікації, а не автоматичного оподаткування.

Отримання ДПС даних через CRS саме собою не доводить податкового порушення. Для оцінки можливих зобов’язань потрібно встановити податкове резидентство особи у відповідному періоді, природу надходжень, застосовні норми та наявність підтвердних документів.

Що робити власнику закордонного рахунку?

Практично найважливіше — правильно заповнити анкету податкового резидентства (документ самосертифікації), яку запитує банк, та зберегти документи про походження коштів. ОЕСР зазначає, що саме право проживати в іншій країні не припиняє попереднього податкового резидентства автоматично. Тому в анкеті не варто обирати країну лише за зручністю чи бажаним напрямком передачі інформації. Якщо обставини змінилися, банку слід надати актуальні відомості та відповідні підтвердження.

Слід врахувати й оновлення правил. За інформацією Мінфіну, в Україні правила CRS 2.0 застосовуються підзвітними фінансовими установами з 1 липня 2026 року. Водночас ДПС повідомила, що розширений міжнародний обмін за оновленим стандартом здійснюватиметься з 2027 року. Для різних категорій рахунків передбачено перехідні строки належної комплексної перевірки та включення у звітність. Це не означає, що з 1 липня 2026 року абсолютно всі іноземні банки почали застосовувати однакові оновлені правила. Тому старі поради щодо охоплення фінансових продуктів і строків звітування варто перевіряти окремо.

Банківські виписки, документи про придбання активів, зарплату, заощадження та сплачені податки допоможуть пояснити можливі розбіжності. Якщо виникне запит ДПС, відповідь повинна стосуватися конкретних сум і періодів та спиратися на підтвердні документи.

Щоб перевірити ваш податковий статус, банківські анкети й можливі зобов’язання ще до отримання запиту ДПС — звертайтеся до нас за консультацією.

Допоможемо розібратися

Маєте схоже питання або потрібна ІПК?

Розберемо вашу ситуацію, пояснимо можливі наступні кроки та допоможемо підготувати запит на ІПК, якщо вона потрібна.

Обговорити кейс →