Податкові обов’язки можуть виникати в обох країнах, але це не означає, що той самий дохід завжди доведеться оподатковувати двічі. Наприклад, ви живете у Польщі, працюєте з польської квартири, виставляєте рахунки від українського ФОП, а клієнти переказують кошти на український банківський рахунок. Самі по собі українська реєстрація, рахунок і сплата єдиного податку не визначають, де слід оподатковувати дохід.
Спочатку — податкове резидентство
За офіційним роз’ясненням польської податкової служби, оновленим у жовтні 2026 року, фізична особа за загальним правилом є податковим резидентом Польщі, якщо має там центр особистих або економічних інтересів чи перебуває у Польщі понад 183 дні протягом податкового року. Ці критерії альтернативні: для виникнення польського резидентства необов’язково одночасно виконувати обидва. Польський податковий резидент загалом має декларувати доходи з усього світу з урахуванням міжнародних договорів.
Водночас Україна може також визнавати підприємця своїм резидентом за внутрішнім законодавством. Якщо обидві держави вважають особу резидентом, для застосування Конвенції використовують послідовні критерії статті 4: наявність постійного житла, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання, громадянство, а за потреби — процедуру взаємного узгодження.
Резидентство за українським Податковим кодексом і резидентство для цілей Конвенції не слід автоматично ототожнювати. Зокрема, підпункт 14.1.213 ПКУ враховує реєстрацію особи як підприємця серед обставин, важливих для визначення її центру життєвих інтересів. Проте реєстрація ФОП не дає права самостійно обрати державу оподаткування. Тимчасовий захист у Польщі також не створює загального звільнення від польських податків. Резидентство потрібно оцінювати з урахуванням обставин конкретного періоду, особливо якщо протягом року відбувся переїзд.
Де оподатковується дохід ФОП
Наступне питання — де фактично ведеться діяльність і чи існує постійне представництво (польською zakład). За статтями 5 і 7 Конвенції прибуток підприємницької діяльності за загальним правилом оподатковується у державі резидентства підприємця. Друга держава може оподатковувати прибуток, який належить постійному представництву на її території. Для окремих незалежних професійних послуг необхідно також перевірити статтю 14 щодо постійної бази.
Якщо ви є резидентом Польщі для цілей Конвенції, фактично виконуєте роботу в Польщі та не маєте постійного представництва або відповідної постійної бази в Україні, прибуток такої діяльності за загальним правилом підлягає оподаткуванню в Польщі. Український рахунок, ФОП-реєстрація або адреса в Україні самі по собі не підтверджують існування українського представництва.
Інша ситуація — коли частина підприємницької діяльності реально здійснюється через постійне представництво в Україні. Прибуток, який можна обґрунтовано віднести до такого представництва, може оподатковуватися в Україні. Відповідно до статті 24 Конвенції Польща за загальним правилом звільняє цей прибуток від свого податку, але може врахувати звільнений дохід під час визначення ставки на інші доходи, оподатковувані за прогресивною шкалою PIT. Це правило не означає автоматичного підвищення ставки польського ryczałt.
Якщо ж ви залишаєтеся резидентом України для цілей Конвенції, потрібно окремо перевірити, чи регулярне ведення бізнесу з Польщі створює там постійне представництво або постійну базу. Сам факт роботи з польської квартири не завжди означає існування представництва: значення мають сталість і доступність місця для бізнесу, характер роботи та фактично виконувані функції. Правило «менше 183 днів — податків у Польщі немає» тут не працює: строк перебування не замінює аналізу діяльності.
Відповідні положення можна перевірити у синтетичному тексті українсько-польської Конвенції з урахуванням MLI, оприлюдненому Міністерством фінансів Польщі. Це допоміжний інформаційний документ; юридичну силу мають автентичні тексти Конвенції та MLI.
Чи можна просто «доплатити різницю» після українських 5%?
Ні, універсального правила «сплатив 5% в Україні — доплатив решту в Польщі» немає. Перш ніж говорити про зарахування податку, необхідно визначити, яка держава має право оподатковувати конкретний прибуток і який спосіб усунення подвійного оподаткування застосовується. Український єдиний податок не зараховується проти польського PIT автоматично. Питання його охоплення Конвенцією та можливості зарахування потребує окремої правової оцінки.
Показовим є індивідуальне роз’яснення польської KIS від 13 серпня 2026 року. У ньому розглянуто розмежування прибутків діяльності, зареєстрованої в Україні, між українським постійним представництвом і частиною, що підлягає оподаткуванню в Польщі. Роз’яснення також показує, чому важливо своєчасно обрати польську форму оподаткування: перехід на ryczałt посеред року не завжди можливий, навіть якщо робота з Польщі почалася лише протягом цього року. Висновки KIS стосуються описаних заявником обставин і не є універсальним дозволом для всіх ФОП.
Чи можна залишатися на українському єдиному податку?
Окремо потрібно перевірити український податковий статус. Підпункт 291.5.7 ПКУ не дозволяє фізичним та юридичним особам — нерезидентам бути платниками єдиного податку першої–третьої груп. Водночас сам переїзд до Польщі або визнання особи польським резидентом для цілей Конвенції ще не дають підстав автоматично визнати її нерезидентом за українським ПКУ. Потрібен аналіз обох систем правил і фактичних обставин.
Практично це означає, що перевіряти слід не тільки суму сплачених податків. Важливі дати переїзду, житло та сімейні зв’язки, місце виконання послуг, договори, функції виконавців у кожній країні, банківські операції та вже подана звітність. Окремими питаннями залишаються реєстрація діяльності в Польщі, вибір форми PIT, VAT, ZUS та інші соціальні внески: Конвенція про податки на доходи сама по собі їх не врегульовує.
Щоб визначити, де саме потрібно декларувати й оподатковувати прибуток українського ФОП, чи можна зберегти спрощену систему та чи потрібні виправлення звітності за минулі періоди, звертайтеся до нас за консультацією.